Масниця – давнє східнослов'янське свято, яке знаменує собою кінець зими і швидкий прихід весни. Це одне із найулюбленіших, веселих і смачних свят. Воно має свій особливий, неповторний колорит і супроводжується народними гуляннями, катанням на санчатах, спалюванням опудала зими, що минає, та зустріччю весни.
Головна страва Масниці – млинці. Вони вважаються символом сонця, тому саме млинці є одним із основних атрибутів свята. Впродовж масничного тижня кожна господиня намагається хоча б раз спекти млинці і пригостити ними своїх рідних і друзів.
У народі вважається, що святкувати Масляну потрібно багато і весело. Чим більше на Масницю спечуть млинців, тим багатшим буде дім. Якщо ж господиня спече мало млинців, то не буде врожаю.
Якщо млинці виходять дуже тонкими, товстими або безформними – до проблем і невдач.
Якщо млинець пристав до сковорідки, то в найближчий рік дівчині заміжжя не бачити.
Перший спечений дівчиною млинець рівний і золотий – до щасливого й швидкого заміжжя.
Якщо на Масляну прийшли несподівані гості, то вони принесуть у дім щастя та удачу.
Мабуть, ці прикмети дуже добре знайомі двом чудовим господиням – пані Олександрі та пані Альоні, які зустріли учнів, вчителів та працівників школи у п'ятницю вранці смачними млинцями. А начинку до них можна було обрати на свій смак: комусь смакувало з медом, комусь –з варенням малиновим, абрикосовим чи смородиновим. Гарне було частування! Сподіваємося на теплу весну і щасливий рік!
 
| 
