У понеділок, 9 березня, Україна відзнача 206 день народження Тараса Шевченка — поета, художника, мислителя. Спадщина налічує понад 800 творів. Проте більше Шевченко відомий як поет українськjго народу. Його «На панщині пшеницю жала…», «Мені тринадцятий минало…», «Реве та стогне Дніпр широкий» знає і впізнає не одне покоління українців. Шевченко прожив коротке і вкрай важке життя. Із своїх 47-и років він 24 роки був кріпаком, 17 років –невольником у засланнях, під наглядом жандармів і тільки 10 років –вільною людиною.І в цих несприятливих умовах Тарас створив свій безсмертний «Кобзар», написав декілька томів прозових і драматичних творів, став Академіком Академії мистецтв. Вся Шевченкова поезія пронизана, як наша блакитна атмосфера сонцем, почуттям державності, болем і тривогою за майбутнє України саме через бездержавність її.... Шевченко ставить Україну, її незалежність вище над усе.Тож вчімося у нього любові до України!
Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка —живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу. І серед них —найперший і найголовніший:
Для кого я пишу? Для чого? За що я Вкраїну люблю? Чи варт вона огня святого?А все-таки люблю її,Мою Україну широку. Свою Україну любіть, Любіть її во врем'я люте, В останню тяжку минуту За неї Господа моліть....
 
|
